віма

Значення

1. (Архітектура) –

   В архітектурі давньогрецьких та ранньохристиянських храмів — піднесена частина будівлі, що розташовувалась на сході, перед апсидою, та була призначена для духовенства.

2. (Релігія) –

   У православному храмі — вівтарний простір, головна частина вівтаря, де знаходиться престол, обмежена іконостасом.

3. (Архітектура) –

   У візантійській архітектурі — центральна частина хрестово-купольної споруди, утворена простором під головним куполом між чотирма опорними стовпами.

Правопис та відмінювання