Древослів

Словник Української Мови

вільшаник

[ʋilʲʃɑnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Ліс, переважно вільховий; ділянка, заросла вільхою.

  2. (Ботаніка) –

    Місцевість, де росте вільха; вільховий гай.

  3. (Ботаніка) –

    (у спеціальному вжитку) Гриб підосичник (Leccinum oxydabile), який часто зустрічається в лісах під вільхами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вільшаник, р. вільшаника, д. вільшаникові, з. вільшаник, о. вільшаником, м. вільшаникові, к. вільшанику

Більше записів