Значення
- (Філософія) –
Властивість або якість людини, що характеризується незалежністю мислення, критичним ставленням до авторитетів, звичаїв, релігійних або політичних догм та сміливістю у висловлюванні власних переконань.
- (Філософія) –
Історично — світоглядна позиція, поширена в Європі XVII–XVIII століть, що заперечувала релігійну ортодоксію та обмеження розуму церковними догмами, відстоювала право на раціональне, незалежне мислення у всіх сферах життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вільнодумність, р. вільнодумності, д. вільнодумності, з. вільнодумність, о. вільнодумністю, м. вільнодумності, к. вільнодумносте