віктимізація

[ʋiktɪmizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Процес або результат перетворення людини на жертву злочину, насильства, дискримінації, соціальної несправедливості або інших негативних дій.

  2. (Юриспруденція) –

    У кримінології та соціології — сукупність соціальних, психологічних та правових процесів, через які особа зазнає шкоди та набуває статусу жертви внаслідок протиправних дій інших осіб, груп або інституцій.

  3. (Психологія) –

    У ширшому сенсі — практика або тенденція звинувачувати жертву в скоєному над нею насильстві або перекладати на неї відповідальність за заподіяну шкоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віктимізація, р. віктимізації, д. віктимізації, з. віктимізацію, о. віктимізацією, м. віктимізації, к. віктимізаціє

Більше записів