Древослів

Словник Української Мови

віконтеса

[ʋikontɛsɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Дружина або вдова віконта — дворянського титулу в деяких європейських країнах, зокрема у Франції та Великій Британії.

  2. (Історія) –

    Особа, що має титул віконтеси у власному праві (наприклад, успадкувавши його).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віконтеса, р. віконтеси, д. віконтесі, з. віконтесу, о. віконтесою, м. віконтесі, к. віконтесо

Більше записів