вікхарита

[ʋikxɑrɪtɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Власна назва однієї з 64 мистецьких дисциплін (кала), описаних у давньоіндійських трактатах, що означає мистецтво гри на музичних інструментах, зокрема на гонґах та дзвонах.

  2. (Мистецтво) –

    Власна назва однієї з 64 жіночих мистецтв (чаушашті-кала) у давньоіндійській традиції, що означає вміння розважати, тішити або задовольняти (коханця).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вікхарита, р. вікхарити, д. вікхариті, з. вікхариту, о. вікхаритою, м. вікхариті, к. вікхарито

Більше записів