вікаризм

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці: явище, коли звук змінюється під впливом сусіднього звука, набуваючи його артикуляційних ознак (наприклад, набуття задньоязиковим [к] переднього піднесення під впливом голосного переднього ряду).

2. (Біологія) –

   У біології (заст.): те саме, що вікаріація — заміщення одного виду, роду або іншої таксономічної одиничи іншою, близькою до неї, в іншій географічній області або екологічному середовищі.

Правопис та відмінювання