Древослів

Словник Української Мови

відзначник

[ʋidznɑt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Військовослужбовець, який має державні нагороди або відзнаки.

  2. (Освіта) –

    Учень чи студент, який навчається на «відмінно» (застаріле, розмовне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відзначник, р. відзначника, д. відзначникові, з. відзначник, о. відзначником, м. відзначникові, к. відзначнику

Більше записів