Древослів

Словник Української Мови

відикон

[ʋidɪkon] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Електронно-променева трубка, призначена для перетворення оптичного зображення на електричні сигнали; основний елемент телевізійної передавальної камери.

  2. (Техніка) –

    Рідкісна назва самого телевізійного передавального пристрою (телекамери), що працює на основі однойменної трубки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відикон, р. відикона, д. відиконові, з. відикон, о. відиконом, м. відиконі, к. відиконе

Більше записів