відтин

[ʋidtɪn] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Математика) –

    Відрізок лінії, обмежений двома точками; частина прямої між двома її точками.

  2. (Географія) –

    Частина, ділянка чого-небудь, що має певну довжину (наприклад, дороги, річки, траси).

  3. (Військова справа) –

    Військовий підрозділ або група, що виконує завдання на певній обмеженій ділянці місцевості; ділянка фронту, позиції, за яку відповідає певне військове формування.

  4. (Фізика) –

    Виміряна або виділена частина простору або часу; проміжок, відрізок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відтин, р. відтину, д. відтинові, з. відтин, о. відтином, м. відтині, к. відтине

Більше записів