відтяжка

[ʋidtjɑʒkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний пристрій або механізм для відтягування, натягування чи фіксації чогось у певному положенні (наприклад, троса, канату, панелі).

  2. (Техніка) –

    Деталь одягу (часто у вигляді шнурка, резинки або стрічки), призначена для регулювання ширини або об’єму (наприклад, на капюшоні, талії чи низі штанів).

  3. (Кулінарія) –

    У кулінарії — спосіб приготування прозорої юшки (бульйону) шляхом використання збитих білків або фаршу для освітлення та очищення від домішок.

  4. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — навмисне затягування, відстрочення часу для чогось; зволікання, проволочка.

  5. (Спорт) –

    У спортивному слензі — вправа для розтягування (стретчинг) м’язів після тренування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відтяжка, р. відтяжки, д. відтяжці, з. відтяжку, о. відтяжкою, м. відтяжці, к. відтяжко

Більше записів