відтаювання

[ʋidtɑjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Процес переходу речовини з твердого стану в рідкий внаслідок підвищення температури, зокрема танення льоду, снігу або обмерзлих предметів.

  2. (Геологія) –

    Період підвищення температури повітря після морозів або заморозків, що призводить до танення снігового покриву та льоду.

  3. (Психологія) –

    Переносно: зміна психологічного стану людини від суворості, байдужості або ворожості до доброзичливості, сердечності, приязні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відтаювання, р. відтаювання, д. відтаюванню, з. відтаювання, о. відтаюванням, м. відтаюванні, к. відтаювання

Більше записів