відстрочка

[ʋidstrot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Перенесення на пізніший строк виконання якоїсь дії, сплати грошей тощо; відтермінування.

  2. (Техніка) –

    Технічний пристрій або механізм, що забезпечує запізнення, затримку в дії іншого механізму; таймер, реле часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відстрочка, р. відстрочки, д. відстрочці, з. відстрочку, о. відстрочкою, м. відстрочці, к. відстрочко

Більше записів