відстороняння

[ʋidstoronjɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “відстороняти”; усунення когось від участі в чомусь, від займання певної посади або виконання обов’язків, зазвичай тимчасове.

  2. (Психологія) –

    Стан того, кого відсторонено; перебування осторонь, у стані ізоляції від якоїсь діяльності чи кола спілкування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відстороняння, р. відстороняння, д. відсторонянню, з. відстороняння, о. відсторонянням, м. відсторонянні, к. відстороняння

Більше записів