Значення
- (Хімія) –
Рідина, що залишилася після осідання на дно твердих частинок (мулу, осаду); також сам процес відстоювання.
- (Лінгвістика) –
Те, що втратило свою цінність, актуальність або якість; щось застаріле, непотрібне (переносне значення).
- (Техніка) –
У техніці — пристрій або резервуар, в якому відбувається відділення твердих частинок від рідини шляхом їх осідання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відстій, р. відстою, д. відстоєві, з. відстій, о. відстоєм, м. відстоєві, к. відстою