відставник

[ʋidstɑʋnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Особа, яка звільнилася з військової або державної служби, вийшла у відставку.

  2. (Соціологія) –

    (переносно) Той, хто відстав від справ, втратив колишній вплив або активність; той, хто морально застарів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відставник, р. відставника, д. відставникові, з. відставника, о. відставником, м. відставникові, к. відставнику

Більше записів