відрубник

[ʋidrubnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Той, хто займається відрубуванням чогось (наприклад, лісу, деревини).

  2. (Виробництво) –

    Робітник, який відрубує руду або вугілля у шахті.

  3. (Історія) –

    Історична назва селянина, який отримав у приватну власність (на відруб) земельну ділянку під час столипінської аграрної реформи початку XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відрубник, р. відрубника, д. відрубникові, з. відрубника, о. відрубником, м. відрубникові, к. відрубнику

Більше записів