Значення
- (Історія) –
Історико-культурна епоха в Європі XIV–XVI століть, перехідна від середньовічної культури до культури нового часу, що ґрунтувалася на античній спадщині та антропоцентризмі; Ренесанс.
- (Історія) –
Період піднесення національної свідомості, розквіту культури, науки та мистецтва певного народу після періоду занепаду.
- (Загальне) –
Процес відновлення, поновлення, повернення колишньої сили, значення або активності чогось (наприклад, відродження економіки, традицій).
- (Релігія) –
У релігійному контексті — духовне переродження, оновлення внутрішнього світу людини, пов’язане з наверненням до віри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відродження, р. відродження, д. відродженню, з. відродження, о. відродженням, м. відродженні, к. відродження