відродження

[ʋidrodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Історико-культурна епоха в Європі XIV–XVI століть, перехідна від середньовічної культури до культури нового часу, що ґрунтувалася на античній спадщині та антропоцентризмі; Ренесанс.

  2. (Історія) –

    Період піднесення національної свідомості, розквіту культури, науки та мистецтва певного народу після періоду занепаду.

  3. (Загальне) –

    Процес відновлення, поновлення, повернення колишньої сили, значення або активності чогось (наприклад, відродження економіки, традицій).

  4. (Релігія) –

    У релігійному контексті — духовне переродження, оновлення внутрішнього світу людини, пов’язане з наверненням до віри.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відродження, р. відродження, д. відродженню, з. відродження, о. відродженням, м. відродженні, к. відродження

Синоніми & Антоніми

Більше записів