відрочення

[ʋidrot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Відрочення — діал. те саме, що відрощування (процес або результат збільшення чогось у розмірах, особливо про волосся, нігті тощо).

  2. (Юриспруденція) –

    Відрочення — заст. те саме, що відстрочення (перенесення строку, затримка, відкладання чогось на пізніший час).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відрочення, р. відрочення, д. відроченню, з. відрочення, о. відроченням, м. відроченні, к. відрочення

Більше записів