відробіток

[ʋidrobitok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, що означав примусову працю селян на поміщика за право користування землею, одну з форм кріпосницької експлуатації в Україні та інших країнах.

  2. (Юриспруденція) –

    У сучасному значенні — робота, виконана для відшкодування чогось, наприклад, за отриманий кредит, послугу або як форма виконання громадських обов’язків.

  3. (Психологія) –

    Переносно — дія або результат, що сприймається як тяжкий, нецікавий або маловідповідний трудовий обов’язок, виконаний з великими зусиллями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відробіток, р. відробітку, д. відробіткові, з. відробіток, о. відробітком, м. відробіткові, к. відробітку

Більше записів