відписка

[ʋidpɪskɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Офіційна відповідь установи або посадової особи на запит, скаргу або заяву, яка за змістом є формальною, неконкретною та не вирішує суті питання, а лише створює видимість його розгляду.

  2. (Історія) –

    (Іст.) У діловодстві XIV–XVIII століть — документ (записка, розписка), що підтверджує отримання чогось (наприклад, грошей, товару) або виконання доручення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відписка, р. відписки, д. відписці, з. відписку, о. відпискою, м. відписці, к. відписко

Більше записів