відпряження

[ʋidprjɑʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “відпрягти”; відчіплення, розпрягання упряжних тварин від воза, плуга тощо.

  2. (Техніка) –

    (у залізничній справі) Від’єднання локомотива від складу поїзда або відставлення його у відстій.

  3. (Психологія) –

    (переносно) Звільнення від обов’язків, тягаря, клопоту; відпочинок після важкої праці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпряження, р. відпряження, д. відпряженню, з. відпряження, о. відпряженням, м. відпряженні, к. відпряження

Більше записів