відпаєння

[ʋidpɑjɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Процес з’єднання металевих деталей шляхом нанесення розплавленого припою на попередньо нагріті поверхні, що стикуються, без їх розплавлення.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Процес інтенсивного, наполегливого навчання, вивчення чогось або тривалої, ретельної роботи над чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпаєння, р. відпаєння, д. відпаєнню, з. відпаєння, о. відпаєнням, м. відпаєнні, к. відпаєння

Більше записів