відпал

[ʋidpɑl] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Процес нагрівання та повільного охолодження металевих виробів для зняття внутрішніх напружень, поліпшення структури або зменшення твердості; відпалювання.

  2. (Психологія) –

    (розм., перен.) Стан сильного втомлення, виснаження, апатії після перенапруження, стресу або захоплення чимось.

  3. (Географія) –

    (діал.) Віддалена, глуха, безлюдна місцевість; глибинка, захолустя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. відпалу, д. відпалові, з. відпал, о. відпалом, м. відпалі, к. відпале

Більше записів