відновниця

[ʋidnoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Жінка, яка відновлює щось (матеріальне або духовне), повертає до колишнього стану, життя, дієвості; реставраторка, реабілітаторка.

  2. (Релігія) –

    (У релігійному контексті) Жінка, яка засновує або відроджує чернечу громаду, монастир, церковне життя.

  3. (Література) –

    (У переносному значенні) Творчиня, засновниця, яка поклала початок чомусь новому або відродила традицію, ідею, напрямок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відновниця, р. відновниці, д. відновниці, з. відновницю, о. відновницею, м. відновниці, к. відновнице

Більше записів