відновник

[ʋidnoʋnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Особа, яка відновлює, реставрує, ремонтує щось, повертає до початкового стану або функціонування.

  2. (Хімія) –

    (Хім.) Речовина, яка в хімічній реакції віддає електрони або приєднує водень, зазнаючи при цьому окиснення; протилежність — окисник.

  3. (Історія) –

    (Іст.) Той, хто відновлює, засновує знову (наприклад, державну незалежність, династію, інституцію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відновники, р. відновника, д. відновникові, з. відновник, о. відновником, м. відновникові, к. відновнику

Більше записів