відновлюваність

[ʋidnoʋljuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Властивість об’єкта, системи або ресурсу відновлюватися після порушення, пошкодження або виснаження до попереднього або придатного для функціонування стану.

  2. (Техніка) –

    У техніці та екології — характеристика джерел енергії або ресурсів, які здатні природним шляхом відновлюватися в процесі експлуатації (наприклад, сонячна енергія, вітер, біомаса).

  3. (Техніка) –

    У системному аналізі та кібернетиці — здатність системи повертатися до стабільного стану після зовнішніх або внутрішніх збурень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відновлюваність, р. відновлюваності, д. відновлюваності, з. відновлюваність, о. відновлюваністю, м. відновлюваності, к. відновлюваносте

Більше записів