відносне

[ʋidnosnɛ] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософська категорія, що позначає тимчасовий, умовний, змінний характер властивостей предметів і явищ, їх залежність від певних умов, обставин, зв’язків та протиставляється абсолютному.

  2. (Лінгвістика) –

    У граматиці: те саме, що відносний прикметник — розряд прикметників, що утворені від іменників та позначають ознаку через її відношення до предмета, дії, явища (наприклад, залізний, дерев’яний, осінній).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відносне, р. відносного, д. відносному, з. відносне, о. відносним, м. відноснім

Більше записів