Значення
- (Філософія) –
Філософський термін, що означає фундаментальну властивість людської свідомості бути спрямованою на щось, бути свідомістю про щось, тобто містити в собі предмет як свій інтенціональний об’єкт; інтенціональність.
- (Психологія) –
У психології та соціальних науках — стан або якість причетності, належності до чогось, зв’язку з чимось (наприклад, віднесеність до соціальної групи, до певної ідеї чи явища).
- (Лінгвістика) –
У логіці та семіотиці — відношення знака (слова, символу) до позамовної дійсності, до предмета, який він позначає (референта).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. віднесеність, р. віднесеності, д. віднесеності, з. віднесеність, о. віднесеністю, м. віднесеності, к. віднесеносте