відмикачка

[ʋidmɪkɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва спеціального пристрою або інструменту для механічного відкривання замків без використання штатного ключа, часто асоціюється з діями злому.

  2. (Техніка) –

    У технічній та побутовій лексиці — будь-який простий інструмент або предмет (наприклад, відрізаний шматок пластикової картки, тонка металева смужка), що використовується для відкривання замка, щілинки або засува шляхом відтискання ригеля.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно — про дію, явище або засіб, що дозволяє подолати перешкоду, розв’язати складну проблему або отримати доступ до чогось закритого (“знайти відмикачку до серця”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмикачка, р. відмикачки, д. відмикачці, з. відмикачку, о. відмикачкою, м. відмикачці, к. відмикачко

Більше записів