відмуленість

[ʋidmulɛnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Ступінь очищення рідини (зокрема води) від завислих твердих частинок шляхом відстоювання або фільтрування.

  2. (Психологія) –

    (перен., рідк.) Стан спокою, очищення від метушні, суєти; відчуття внутрішньої свіжості та ясності після стресу або виснаження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмуленість, р. відмуленості, д. відмуленості, з. відмуленість, о. відмуленістю, м. відмуленості, к. відмуленосте

Більше записів