відмучування

[ʋidmut͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Процес відокремлення рідкої частини від твердої шляхом зливання рідини після відстоювання (наприклад, відділення бульйону від м’яса або рідини від осаду).

  2. (Хімія) –

    У хімії та лабораторній практиці — метод розділення суміші рідини та нерозчиненої твердої речовини шляхом зливання прозорої рідини (декантації) без збуджування осаду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмучування, р. відмучування, д. відмучуванню, з. відмучування, о. відмучуванням, м. відмучуванні, к. відмучування

Більше записів