відмовниця

[ʋidmoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка, яка відмовляється від чогось, не приймає пропозиції або запрошення.

  2. (Історія) –

    Заст. Жінка, яка відмовляє (відкидає) сватання, пропозицію про шлюб.

  3. (Медицина) –

    Рідк. Жінка, яка займається відмовлянням (заговорами, знахарством) для лікування або зняття порчі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмовниця, р. відмовниці, д. відмовниці, з. відмовницю, о. відмовницею, м. відмовниці, к. відмовнице

Більше записів