Древослів

Словник Української Мови

відмітник

[ʋidmitnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Освіта) –

    Спеціальна зошитна клітина для запису відміток учня, що використовується в навчальних закладах.

  2. (Освіта) –

    Розмовна назва для щоденника учня, куди вносяться відмітки та зауваження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмітник, р. відмітника, д. відмітникові, з. відмітника, о. відмітником, м. відмітникові, к. відмітнику

Більше записів