Значення
- (Лінгвістика) –
Власна назва або термін, що позначає характерну рису, особливість, яка відрізняє когось або щось від інших.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: категорія іменника, що виражає його граматичне значення стосовно дії (роль у реченні) та має відповідні формальні показники — відмінкові закінчення; те саме, що відмінок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відмітність, р. відмітності, д. відмітності, з. відмітність, о. відмітністю, м. відмітності, к. відмітносте