Значення
- (Лінгвістика) –
Граматична категорія іменника (а також прикметника, числівника, займенника), що виражає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні та позначається закінченням (флексією) або іншими засобами.
- (Лінгвістика) –
Конкретна граматична форма цієї категорії, що відповідає певному синтаксичному значенню (наприклад, називний відмінок, родовий відмінок).
- (Лінгвістика) –
У ширшому значенні — будь-яка граматично оформлена форма слова, що виражає його відношення до інших слів у мовленні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відмінок, р. відмінка, д. відмінкові, з. відмінок, о. відмінком, м. відмінкові, к. відмінку