відмінча

[ʋidmint͡ʃɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва для ідентифікації людини або роду.

  2. (Географія) –

    У місцевій топоніміці або історичному контексті може використовуватися як власна назва населеного пункту, місцевості, земельної ділянки, пов’язаної з носіями цього прізвища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмінч, р. відмінча, д. відмінчеві, з. відмінча, о. відмінчем, м. відмінчеві, к. відмінчу

Більше записів