Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан відокремленості, обмеженості від чогось іншого; наявність чіткої межі, що відділяє один об’єкт, явище або поняття від іншого.
- (Соціологія) –
У соціальних та політичних науках — стан самостійності, автономності, зокрема незалежність однієї структури чи інституції від іншої, що забезпечує її функціонування без зовнішнього втручання.
- (Психологія) –
У психології — здатність особистості до психологічного відокремлення, формування власних меж, цінностей та ідентичності, відмінних від оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відмежованість, р. відмежованості, д. відмежованості, з. відмежованість, о. відмежованістю, м. відмежованості, к. відмежованосте