Значення
- (Фізика) –
(у фізиці) Явище, при якому звукові хвилі відбиваються від перешкоди і повертаються до джерела, спричиняючи чутний повторення звуку через деякий час; луна.
- (Психологія) –
(переносно) Відображення, наслідування чи повторення явищ, ідей, почуттів, що виникає як відгук на щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відлунювання, р. відлунювання, д. відлунюванню, з. відлунювання, о. відлунюванням, м. відлунюванні, к. відлунювання