Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, коли звук, відбиваючись від перешкод (наприклад, скель, стін, гір), повертається до слухача з деякою затримкою, що створює ефект повторення.
- (Лінгвістика) –
Переносне значення: відгук, наслідок, реакція на якусь подію, вчинок або висловлювання, що триває або проявляється пізніше.
- (Фізика) –
У техніці та акустиці: повторення звукової хвилі, що сприймається окремо від первинного сигналу через його відбиття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відлуння, р. відлуння, д. відлунню, з. відлуння, о. відлунням, м. відлунні, к. відлуння