відлучка

[ʋidlut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Тимчасова відсутність когось на звичному місці (роботи, служби тощо), викликана потребою відлучитися кудись; відхід, відсутність.

  2. (Історія) –

    (застаріле) Віддалення, відокремлення від чогось; відхід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відлучка, р. відлучки, д. відлучці, з. відлучку, о. відлучкою, м. відлучці, к. відлучко

Більше записів