відлучання

[ʋidlut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Церковне покарання, яке полягає у тимчасовому або постійному виключенні віруючого зі спільноти церкви та позбавленні його права брати участь у таїнствах.

  2. (Соціологія) –

    (переносно) Примусове відокремлення, усунення когось від спільноти, колективу, суспільного життя; ізоляція.

  3. (Загальне) –

    (застаріле) Відділення, відокремлення однієї частини чогось від цілого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відлучання, р. відлучання, д. відлучанню, з. відлучання, о. відлучанням, м. відлучанні, к. відлучання

Більше записів