відколювання

[ʋidkoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “відколювати” — відокремлення, відщеплення частини чогось твердого (перев. каменю, льоду, гірської породи) ударом або тиском.

  2. (Соціологія) –

    Переносно — відокремлення, вихід із складу якоїсь організації, групи, об’єднання; сепаратна дія, що призводить до розколу.

  3. (Техніка) –

    У техніці — процес механічного руйнування (відділення) гірської породи від масиву шляхом буріння і вибухових робіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відколювання, р. відколювання, д. відколюванню, з. відколювання, о. відколюванням, м. відколюванні, к. відколювання

Більше записів