відкол

[ʋidkol] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова відколоти — відокремлення, відділення частини чогось твердого (перев. каменю, льоду, скелі) ударом або тиском.

  2. (Геологія) –

    Відокремлена, відбита частина чогось твердого (каменю, льоду тощо); уламок, скалка.

  3. (Соціологія) –

    Перен. Відокремлення, вихід із складу якоїсь організації, групи, спільноти з метою утворення нового об’єднання або самостійного існування; розкол, сецесія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відкол, р. відколу, д. відколові, з. відкол, о. відколом, м. відколі, к. відколе

Більше записів