відкочення

[ʋidkot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає процес зворотного ходу, відкату або відкочування чого-небудь (наприклад, механізму, вагона) у вихідне або попереднє положення.

  2. (Політика) –

    У переносному значенні — різкий відхід, відступ від попередніх поглядів, принципів або політики; радікальна зміна позиції на протилежну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відкочення, р. відкочення, д. відкоченню, з. відкочення, о. відкоченням, м. відкоченні, к. відкочення

Більше записів