відхідництво

[ʋidxidnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Релігійний рух серед старообрядців (старовірів) у Російській імперії XVIII–XIX століть, представники якого, уникаючи державного та церковного переслідування, тікали (відходили) у віддалені, малодоступні місцевості (у ліси, на північ, в Сибір) та створювали там свої громади.

  2. (Релігія) –

    Загальніше — дія за значенням дієслова «відходити» у розумінні відокремлення, віддалення від основної частини суспільства, церкви чи певної групи з релігійних, ідейних або політичних мотивів; сектантство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відхідництво, р. відхідництва, д. відхідництву, з. відхідництво, о. відхідництвом, м. відхідництві, к. відхідництво

Більше записів