відірваність

[ʋidirʋɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість або стан того, що відірване, ізольоване від чогось, позбавлене зв’язку з чимось; ізольованість, відокремленість.

  2. (Філософія) –

    Відсутність реального зв’язку з життям, практикою; абстрактність, неконкретність.

  3. (Психологія) –

    Психологічний стан почуття самотності, емоційної ізоляції від оточення або відчуття втрати зв’язку з реальністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відірваність, р. відірваності, д. відірваності, з. відірваність, о. відірваністю, м. відірваності, к. відірваносте

Більше записів