відіменниковий
[ʋidimɛnnɪkoʋɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Утворений від іменника або пов’язаний з утворенням від іменника (про інші частини мови, словотвірні засоби тощо).
- (Лінгвістика) –
Який стосується відіменника — дієслова, утвореного від іменника (наприклад, «боронити» від «борона»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відіменниковий, р. відіменникового, д. відіменниковому, з. відіменникового, о. відіменниковим, м. відіменниковім