відгін

[ʋidɦin] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова відганяти; примусове переміщення когось або чогось геть, убік, на певну відстань.

  2. (Зоологія) –

    Частина стада (переважно великої рогатої худоби), що відокремлюється для відгодівлі, продажу чи перегону в інше місце.

  3. (Історія) –

    Застаріла назва відділення, філії або складової частини деяких організацій, зокрема в козацькому війську (наприклад, курінний відгін).

  4. (Техніка) –

    У техніці — частина механізму, пристрій або дія, що забезпечує відведення, зсув або видалення чогось (наприклад, відгін пари).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відгони, р. відгону, д. відгонові, з. відгін, о. відгоном, м. відгоні, к. відгоне

Більше записів