віддзвін

[ʋiddzʋin] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Урочистий, мелодійний дзвін церковних дзвонів після закінчення богослужіння, що триває деякий час.

  2. (Лінгвістика) –

    Заст. Відгук, відлуння дзвону або іншого гучного звуку.

  3. (Мистецтво) –

    Перен. Відбиття, відображення явища, події, думки в мистецтві, літературі чи суспільній свідомості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віддзвін, р. віддзвону, д. віддзвонові, з. віддзвін, о. віддзвоном, м. віддзвоні, к. віддзвоне

Більше записів